Niebo nad Żytomierzem/Небо над Житомиром
24 lutego 2022 r. Rosja zaatakowała Ukrainę. Wojna wstrząsnęła światem, całkowicie zmieniając dotychczasową rzeczywistość. Ludzie na całym globie poczuli to samo – jedność z Ukrainą, potrzebę udzielenia pomocy jej mieszkańcom, pragnienie działania, na wiele sposobów robienia tego, co się najlepiej potrafi.
Wystawa „Niebo nad Żytomierzem” to prezentacja blisko 40 zdjęć wykonanych i nadesłanych przez mieszkańców – partnerskiego miasta Płocka – Żytomierza, które powstały jako komentarz do wojny i dokumentujące, jak tragiczne są konsekwencje rosyjskiej agresji na Ukrainę.
Na wystawie zaprezentowano fotografie Żytomierza sprzed wojny, jak i dokumentujące nową sytuację: zbombardowane i opuszczone budynki mieszkalne, zniszczoną przez ostrzał szkołę czy szpital dziecięcy, w którym personel medyczny ratuje życie noworodkom. Z fotografiami przedwojennej codzienności kontrastują zdjęcia miasta pozbawionego normalnych warunków życia, w którym żytomierzanie egzystują w ciągłym zagrożeniu, jednak nie poddają się i z nadzieją patrzą w przyszłość i w… niebo.
Kolorem na fladze ukraińskiej, obok żółtego, jest niebieski – nawiązujący do barwy spokojnego, letniego nieba. Wśród prezentowanych na wystawie zdjęć wyjątkową grupę stanowią fotografie ukazujące kadry nieba. Niebo jest tym, co łączy. Jest jak ludzka solidarność, będąca – podobnie jak niebo – w każdym miejscu, w którym mieszkają ludzie. Trudno ją opisać słowami, a jeszcze trudniej pokazać.
Wystawa była jednym z wydarzeń towarzyszących tegorocznemu Piknikowi Europejskiemu, odbywającemu się pod hasłem „Solidarni z Ukrainą”. Częścią wizualnej identyfikacji wydarzenia są niebiesko-żółte odciski ludzkich dłoni, symbol niesionej pomocy. Symbol silnie działający na wyobraźnię, zapadający w pamięć. Dłoń, dwie dłonie, symbole-gesty podania czegoś, podtrzymania, objęcia – najprostszy odruch solidarności, żywy symbol prowadzący do drugiego człowieka.
Od początku agresji Rosji na Ukrainę Miasto Płock i płocczanie niosą pomoc przybyłym do naszego miasta żytomierzanom, a także tym Ukraińcom, którzy pozostali w swojej ojczyźnie. Pomoc humanitarna płynie też do Lwowa, Kijowa, Charkowa czy na przejście graniczne w Dorohusku od osób prywatnych, firm, stowarzyszeń i instytucji z Płocka i regionu, a także z miast partnerskich: Z Darmstadt, Fort Wayne czy Auxerre.
W prawdziwej solidarności nie ma żadnych widzów, nie ma nikogo na zewnątrz. Nikt nie przygląda się z dystansem. Wszyscy ze zdziwieniem uświadamiają sobie, że są razem, tkwią w tej samej sytuacji, pod osłoną tego samego nieba. 40 lat temu doświadczyli tego Polacy, zaskoczeni skalą solidarności w różnych krajach Zachodu w czasie stanu wojennego. Bardzo chcemy, żeby podobne uczucia stały się dziś doświadczeniem i wspomnieniem Ukraińców, w tym mieszkańców zniszczonego przez Rosjan Żytomierza.
Ta wojna pozostawi po sobie wiele dramatycznych obrazów. Solidarność, także ta symboliczna, polega na tym, żeby razem z innymi torować przejścia w stertach „gruzowisk”. Po to, by w końcu ustąpiły miejsca spokojnej, niezachwianej i niezmąconej, jak niebo, codzienności.
Autorzy fotografii:
Tatiana Didkovska (Тетяна Дідковська)
Jarosława Gaponowa (Ярославa Гапоновa)
Dawid Kolesnik (Давид Колесник)
Ruslan Moroz (Руслан Мороз)
Taras Oreshnikov (Арас Орешников)
Organizator: Płocka Galeria Sztuki
Kurator wystawy: Alicja Wasilewska
Aranżacja: Laura Dyczko i Alicja Wasilewska
Niebo nad Żytomierzem/Небо над Житомиром
24 лютого 2022 року Росія напала на Україну. Війна сколихнула світ, повністю змінивши реальнвсть. Люди по всій земній кулі відчували одне йте саме- це єдність з Україною, необхідність допомогагати її людям, бажання діяти, робити те, що найкраще вміють.
Виставка «Небо над Житомиром» – це презентація майже 40 фотографій, зроблених та надісланих жителями партнерського міста Плоцьк –Житомир, які були створені як коментар до війни та документування трагічних наслідків російської агресфї проти України.
На виставці представлені фотографії Житомира довоєнного періоду, а також документування поточної ситуації : розбомблені житлові будинки, зруйнована вибухом школа, пошкоджений вибуховою хвилею пологовий будинок. Фотографії довоєних будинків протиставляються фотографіям міста позбавленого нормальних умов життя, в якому житомиряни перебувають у постійній небезпеці, але не падають духом і з надією дивляться в майбутнє і в…небо.
Колір українського прапору жовтий, а поряд блакитний- це відтінок спокійного,мирного літнього неба. Серед світлин представлених на виставці унікальну групу становлять фотографії, на яких зображені кадри неба. Небо- це те, що обєднує. Це як людська солідарність. Небо, яке існує в кожному містці, де живуть люди. Це важко описати словами, а ще важче показати.
Виставка є однією з подій, що супроводжують цьогорічний Пікнік Європейський, що проходить під гаслом « Солідарні з Україною». Синьо-жовті відбитки людських долонь- символ наданої допомоги і є частиною візуальної індетифікації події. Символ ,який впливає на уяву і закарбовується в памяті. Рука , дві руки, обійми – найпростіші жести солідарності , як живий символ, що передається людині.
Від початку російської агресії проти України місто Плоцьк та його мешканці допомагають житомирянам , які приїхали до нашого міста , а також тим українцям, які залишилися на батьківщині. Львів, Київ, Харків, Житомир, прикордонний перехід Дорогуск надходить гумунітарна допомога від приватнихї осіб, компаній, асоціацій та установ із Плоцька та області, а також із міст партнерів Дармштадт, Форт-Вейн та Осер.
У справжній солідарності не має глядачів, ніхто не залишається осторонь. Всі розуміють , що вони стали заручниками однієї ситуації під покровом одного неба. 40 років тому це пережили поляки, які були здивовані масштабами солідарності в різних західних країнах під час воєнного стану. Дуже хочеться , щоб подібні відчуття стали досвідом і памяттю українців, у тому числі і жителів частково зруйнованого росіянами м. Житомира.
Ця війна залишить по собі багато драматичних образів. Солідарність, також символічна, полягає в тому , щоб разом прокладати шлях в купах «завалу», щоб ці події нарешті поступилися місцем мирним, непохитним і безперервним, як небо, будням.
Аліція Василевька
Автори фото:
Тетяна Дідковська
Ярослава гапонова
Давид Колесник
Тарас Орешніков
Руслан Мороз
Організатор: Плоцька Художня Галерея, Ратуша Плоцька
Концепція виставки: Аліція Василевька
Аранжування: Лаура Дичко та Аліція Василевька